Науковці нещодавно виявили, що вушна сірка може стати важливим індикатором ризику розвитку серйозних захворювань. Це відкриття може значно поліпшити ранню діагностику різних хвороб.
Дослідження, проведене колективом з Університету Чжецзян, включало аналіз вушних виділень 209 учасників — 108 з хворобою Паркінсона та 101 без неї. Використовуючи газову хроматографію та мас-спектрометрію, вчені виявили чотири леткі органічні сполуки (ЛОС) — етилбензол, 4-етилтолуол, пентанал і 2-пентадецил-1,3-діоксолан. Ці речовини виявилися значно відрізнені у двох групах, відображаючи запальні процеси, клітинний стрес та нейродегенерацію — особливості, характерні для початкової стадії захворювання.
На основі цих даних команда створила систему штучного інтелекту (AIO), яка досягла 94% точності у виявленні пацієнтів із хворобою Паркінсона, демонструючи потенціал неінвазивного та доступного методу скринінгу.
Система AIO поєднує сучасні сенсори із згортковими нейронними мережами, що обіцяє створення нових діагностичних пристроїв для клінічного використання. Хоча це дослідження базується на невеликій групі пацієнтів із одного медичного закладу в Китаї, його результати підтверджені ретельним рецензуванням та публікацією у журналі Analytical Chemistry.
Раніше дослідження показали, що хворі на Паркінсона можуть мати специфічний запах тіла через зміни в складі шкірного сала, але вушна сірка є більш стабільним середовищем для виявлення цих хімічних змін, оскільки не підлягає зовнішньому впливу.
Професор Хао Донг та його колеги закликають до обережності. Вони звертають увагу на необхідність розширення досліджень, охоплюючи різні стадії хвороби, багато центрів і різноманітні етнічні групи перед тим, як цей метод може стати клінічно реальним.
Цей підхід може стати корисним доповненням до існуючих методів діагностики, пропонуючи швидкий, безболісний і доступний засіб для раннього виявлення хвороби, що є особливо важливим у регіонах з обмеженим доступом до медичних спеціалістів. Якщо буде підтверджено ефективність, це дозволить пришвидшити діагностику і забезпечити раннє втручання у лікування.
Дослідження продовжує підтверджувати зв’язок між проблемами з кишечником і розвитком хвороби Паркінсона, а також відкриває нові можливості лікування, як показують нещодавні знахідки про біомолекули, що можуть відігравати роль у розвитку захворювання.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною порадою. У разі проблем зі здоров’ям слід звертатися до фахівця.
