Україна повинна домагатися відтермінування впровадження механізму CBAM принаймні до завершення воєнного стану та ще кількох років після цього, або до моменту повного членства в ЄС. На думку експертів, основним аргументом для переговорів з Європейською комісією може стати положення 30.7 Регламенту CBAM, яке передбачає можливість форс-мажору для країн, що постраждали від непередбачуваних і серйозних подій, які завдали суттєвої шкоди їх економіці.
Експерт Андрій Забловський зазначив, що повномасштабна агресія Росії проти України відповідає критеріям таких непередбачуваних подій. Окрім цього, Забловський підкреслив, що наразі Україна не готова впроваджувати CBAM, і закликав пришвидшити переговори з ЄС з цього питання.
Він зауважив, що навіть ЄС наразі вносить зміни в даний податок через існуючі обставини. На його думку, можливі втрати українського експорту в період з 2026 по 2030 рік через введення CBAM можуть сягати 4,7 мільярда доларів, а інвестицій — 2,7 мільярда доларів. До 2030 року Україна може втратити 6,4% свого валового внутрішнього продукту, а кількість робочих місць може зменшитися на понад 116 тисяч.
Експерти вважають, що найбільше під загрозою опиниться металургійний сектор, який у 2024 році експортував до ЄС продукцію на 3,3 мільярда доларів. За оцінками аналітиків, потенційні втрати в українській металургії до 2030 року можуть сягати 1,6 мільярда доларів.
Переговорний процес з ЄС триває, однак поки не має відчутних результатів. Бізнес та експерти наголошують на необхідності значно активізувати переговори щодо відтермінування CBAM, враховуючи актуальні умови для України.
Варто зазначити, що видання Politico підкреслило: Європа фінансово підтримує Україну, проте одночасно впроваджує вуглецевий податок CBAM, який щорічно призведе до втрат для України в 1,4 мільярда євро. Ці втрати можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС та отримати пільги, включаючи відстрочення запровадження мита для українських виробників на період війни.
