Відзначається висока тривога через вибухи, які порушують “тишу”, важливу для гніздування птахів. Частина природних територій опинилася під контролем окупантів, а такі заповідники, як Асканія-Нова, втратили можливість захистити свою фауну.
За словами експертів, особливо страждають рідкісні водно-болотні птахи, які раніше гніздилися на островах заповідників. Без фахового втручання, включаючи біотехнічні заходи, такі як очищення піщаних острівців від рослинності, їх популяція не зможе відновитися.
Деякі птахи, зокрема вороб’ї і ластівки, успішно адаптувалися до умов навіть поблизу фронтової лінії. Відомо, що ластівки гніздяться в зруйнованих будівлях, що підтверджують військові під час служби в Донеччині.
На відміну від них, дикий птах, як от утки, кулики та цаплі, залишають небезпечні території, відчуваючи вибухи та постріли.
Найбільша турбота викликана ситуацією з птахами, які мешкали в Приазов’ї та Причерномор’ї, що частково перебувають під контролем окупантів або в зоні бойових дій. Наприклад, невідомо, як справи у коротконогого яструба, оскільки в Україні він гніздиться виключно в Луганській області, яка наразі поза контролем українських вчених. Тому існує ризик, що після деокупації цього птаха вже не виявлять на цій території.
Експерт зазначає, що контроль над частиною ареалів рідкісних птахів втрачено, і якщо ситуація не зміниться, їх гніздування може бути назавжди втрачене.
Також залишається невідомою доля колоній малих крачок на південь, де інфраструктура заповідників зруйнована. Найбільше постраждали водно-болотні види птахів на Чорноморському та Азовському узбережжі.
Не можна не згадати, що на глобальному рівні зменшується популяція домашніх та полевих вороб’їв, зокрема в Україні через хімізацію сільського господарства, брак корму після збору урожаю і сучасне будівництво, яке позбавляє птахів можливості для гніздування. Однак експерти вважають, що це не є критичною загрозою, адже вороб’ї можуть повернутися до гніздування в кронах дерев.
