У 2024 році під час наступів на позиції українських військових українська армія зіткнулася з новою тактикою з боку ЗС РФ, яка стала передбачати використання мотоциклів. Спостерігається зростання частоти таких імпровізованих штурмових груп уздовж фронту. Як стверджують аналітики, це свідчить про еволюцію підходів ворога у веденні бойових дій.
Аналітики зазначають, що російські військові все більше покладаються на невеликі тактичні підрозділи через стрімке зменшення їхньої бронетехніки. Виникнення мотоциклетних штурмових груп стало відповіддю на неспроможність проводити масові операції, здатні пробити українську оборону.
Нижче наведено основні фактори, що сприяли активному використанню мотоциклів на полі бою:
-
Нехватка ресурсів – неможливість ЗС РФ організувати великі координовані операції, навіть маючи на озброєнні колони техніки та велику кількість особового складу, змусила їх перейти до формування невеликих штурмових груп.
-
Сила оборонних позицій – українські позиції на фронті, зокрема ті, що мають якісну розвідку та точну артилерію, залишають російські сили на межі невдачі.
-
Мобільність малих підрозділів – через розтягнуті фронти та обмежену чисельність військових, мотоциклісти мають можливість пробратись у тил противника, зберігаючи непомітність.
-
Висока терпимість до втрат – даний підхід дозволяє зазнавати значних втрат серед атакуючих, оскільки навіть якщо досягає мети лише мала частина, це все ще вважається успіхом.
-
Відсутність броньованих транспортних засобів – російський парк бронетехніки демонструє відсутність адекватних замінників для якісного перевезення особового складу.
-
Географічні умови – українські степи та суха погода сприяють трендам мотоциклетних атак.
Попри високі втрати, експерти вказують на низку переваг мотоциклів: їх доступність, мобільність і можливість уникати виявлення. Мотоцикл може швидко доставити вантажі, включно з важкою зброєю, на позиції, пришвидшуючи реагування на загрози.
Структура мотоциклетних штурмових груп включає від 6 до 8 мотоциклів із 1-2 військовими на кожному. Зазвичай в одній з машин встановлена система для виявлення безпілотників, а також можливе оснащення електронними засобами боротьби.
Серед тактичних маневрів мотоциклетних груп вирізняються:
- Флангові маневри – оточення ворога.
- Кліщовий маневр – одночасне оточення з двох боків.
- Глибоке проникнення – акції для зриву логістики противника.
- Відволікаючий маневр – дії для зміщення уваги ворога.
- Розвідка з боєм – вивчення ворожих позицій на реакцію.
Ці мотоциклетні групи також можуть швидко евакуювати поранених або доставляти важливе забезпечення.
На думку аналітиків, Росія не спроможна виготовляти мотоцикли в необхідних обсягах, тому більшість використовуваної техніки імпортна, здебільшого з Китаю. Хоча російські оборонні підприємства раніше розробляли мотоцикли, вони досі не змогли задовольнити потреби фронту.
Незважаючи на переваги, мотоциклісти залишаються вразливими до ворожих дронів та артилерії. За інформацією з фронту, мотоциклетні атаки зазвичай не викликають значного ефекту або ж супроводжуються важкими втратами. Внутрішня документація Міноборони Росії свідчить, що мотоцикли та баги будуть стандартною частиною штурмових груп.
Таким чином, спостерігається зосередження на тактичній мобільності як ключовому елементі російської стратегії на війні.
