У стародавньому місті Імет археологи виявили сліди багатоповерхових житлових будівель і церемоніальної споруди, присвяченої богині Ваджет. Ці знахідки, датовані Пізнім періодом (близько 664–332 років до н.е.), підкреслюють важливість Імета як міського центру.
Розкопки, які очолює Нікі Нільсен з Манчестерського університету, разом з єгипетськими археологами, виявили унікальні баштові будинки — високі, компактно розташовані споруди, які здебільшого були характерні для дельти Нілу у Пізньому періоді та в римську епоху. «Вони підтверджують, що Імет був розвиненим містом із складною інфраструктурою», — зазначив Нільсен.
Дослідницька команда також знайшла залишки будівлі з вапняковою підлогою і масивними колонами, розташованими вздовж старовинної процесійної дороги, яка вела до храму Ваджет, що свідчить про релігійне значення цієї території в епоху Птолемеїв (332–30 роки до н.е.).
Первинні дослідження місцевості проводилися за допомогою супутникових знімків, які виявили скупчення глиняних цеглин, що вказувало на наявність баштових будівель. Під час розкопок було підтверджено існування не тільки цих споруд, але й приміщень для обробки зерна та загонів для худоби, що сприяло зрозумінню місцевої економіки.
Серед знайдених артефактів — зелений фаянсовий ушабті 26-ї династії, різьблена кам’яна плита із зображенням бога Гарпократа та музичний інструмент, пов’язаний з богинею Хатор. Це свідчить про повсякденне життя жителів та їхні духовні практики.
Факт наявності баштових будинків вказує на міське планування, яке відповідало зростанню населення, що є рідкісним для регіонів за межами дельти. Натомість зменшення використання процесійної дороги в середині птолемеївської епохи може вказувати на зміну релігійних звичаїв.
Ці відкриття збагачують розуміння міського та духовного середовища північного Єгипту в пізній і птолемеївській епохах. Продовження розкопок у Телль-Набаші допомагає вченим відновити повсякденне життя в одному з давніх міст дельти.
