Комік Фелікс Редька привернув увагу своєю заявою, що пропаганда про знищення української мови є спрощеним штампом. За його словами, це явище мало місце в історії багатьох країн, зокрема й у Бразилії, де закривались українські школи. Він зауважив, що Україна могла б приєднатися до цієї тенденції, якби мала власну державність.
Редька вважає, що причини існуючих проблем в Україні криються у постійних конфліктах та відсутності спільної мови між людьми. На його думку, продовження таких суперечок може призвести до втрати держави.
На думку коміка, важливо зберігати державність перед усім іншим. “Ціна конфліктів – це втрата української держави, а наслідки такої втрати можуть бути численними,” – підкреслив він, що викликало багато обговорень у соціальних мережах.
Редька пояснив, що розкол у суспільстві ускладнює ситуацію і що саме через внутрішні розбіжності не вдалося сформувати стабільну українську державу в минулому. Він також акцентував на тому, що тиск навколо мовних питань веде до ще більшого поділу людей.
Юморист підтвердив свою позицію, що “бути малоросом не є стидно” і акцентував на власних досягненнях через ведення історичного подкасту, порівнюючи себе з тими, хто займається мовними перевірками.
У своєму повідомленні на платформі X він також зазначив, що відчуває справжню любов до України. “Якщо ви знецінюєте мою працю, ви шкодите державі,” – розповів він, закликаючи до порозуміння та єдності.
Реакція користувачів
Заяви Фелікса Редьки викликали бурю обговорень у соціальних мережах. Багато користувачів почали його критикувати за спрощення історії та звинувачення в підтримці російської пропаганди.
- “Це є спробою перекласти відповідальність за колоніалізм на жертву.”;
- “Його висловлювання містять історичні спотворення та знецінюють мовну боротьбу.”;
- “Фелікс, твої спроби пояснити свою позицію виглядають безуспішно.”;
- “Такі коментарі лише підривають відчуття єдності серед українців.”;
- “Ти ризикуєш стати ізгоєм у суспільстві, якщо не зупинишся.”;
Водночас знайшлись й ті, хто підтримав думки коміка, зазначаючи, що мовні суперечки поглиблюють розкол у суспільстві.
- “Дехто вже змагається з патріотизмом на основі мови, що недопустимо під час війни.”;
- “Мовні конфлікти заважають нам бути єдиними.”;
- “Я відчуваю втому від людей, які прив’язують себе до мовних питань.”;
