На думку експертів, Україна на цей момент не є повністю готовою до впровадження механізму CBAM, тож важливо активізувати переговори на цю тему. Вони вказують на статтю 30.7 Регламенту CBAM, яка передбачає форс-мажорні обставини для держав, які зазнали серйозних економічних та промислових втрат внаслідок непередбачуваних подій.
За оцінками експертів, якщо CBAM запровадять без відстрочок чи виключень, український експорт може суттєво постраждати: в період з 2026 по 2030 роки втрати можуть скласти до 4,7 мільярдів доларів. Інвестиційні втрати за цей самий час можуть досягти 2,7 мільярда доларів. Це призведе до зменшення ВВП країни на 6,4%, а кількість робочих місць може скоротитися на понад 116 тисяч.
Нагадаємо, заступник міністра економіки Тарас Качка вже анонсував підготовку офіційного запиту про відстрочку впровадження CBAM. Міністерство екології також працює над формуванням спільної позиції для звернення до Європейської комісії. Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах зазначає, що запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування з 2026 року є серйозним викликом для української промисловості. Якщо нові правила діятимуть без періоду адаптації, це може мати катастрофічні наслідки для економіки України, яка вже постраждала від війни.
