За словами представниці уряду, деякі норми потребують не лише імпорту, але й адаптації до специфіки воєнного часу або ж розробки з нуля, зокрема у сфері безпеки. Вона зазначила, що українські цифрові рішення, такі як “єВідновлення”, вже стали прикладом для інших країн ЄС.
Шуляк вважає, що Україна поступово запроваджує регулювання, які успішно функціонують в ЄС вже багато років, хоча у деяких аспектах темпи впровадження поки що залишають бажати кращого, зокрема в промисловості. Вона підкреслила, що не всі українські продукти відповідають стандартам ЄС, що може завадити конкурентоспроможності українських виробників.
Урядівка вказала на важливість енергетичної незалежності, зазначивши, що країна повинна зосередитись на енергоефективних рішеннях та технологіях зеленого відновлення. Вона також зазначила, що Україна вже почала реалізацію Стратегії безбар’єрності, однак це лише початок.
Шуляк наголосила на необхідності адаптувати найкращі європейські практики в галузі Нового Європейського баухаусу, циркулярної економіки, переробки відходів та сталого розвитку. Вона підкреслила, що необхідно також розробити власні стандарти безпеки.
Вона привела приклад співпраці з Естонією, де будівництво нового дитячого садка в Овручі вимагало коригування через нові українські будівельні норми, зокрема, необхідність укриттів.
Шуляк зазначила, що Україні важливо адаптувати міжнародний досвід, зокрема в сфері безпеки, враховуючи унікальні умови, в яких країна опинилася. Водночас, вона впевнена, що Україна має практики, які можуть бути корисними для ЄС, зокрема у сфері цифровізації.
Вона навела приклад програми “єВідновлення”, яка вже допомогла більше 100 тисячам українців і може слугувати моделлю для інших країн під час кризових ситуацій.
