Продукти, які підпадають під механізм СВАМ, мають важливе значення для економіки України, особливо в умовах повномасштабного вторгнення з боку Росії, коли Європейський Союз став ключовим торговим партнером. У 2023 році експорт продукції, що підпадає під СВАМ, до ЄС становив 3,6 мільярда доларів, що складає 15,4% від загального експорту до Європи і 9,9% від усього експорту України.
Економічні моделі свідчать, що введення плати за вуглецеві викиди ймовірно негативно позначиться на українській економіці. За прогнозами, у 2026 році ВВП України зменшиться на 4,8%, експорт до ЄС – на 7,8%, а обсяги виробництва знизяться на 13,1%. Також вказується на скорочення податкових надходжень на 2,8 мільярда доларів і втрату 73,1 тисячі робочих місць. У 2030 році ймовірне подальше скорочення ВВП на 5,3%.
У 2023 році до Європи було експортовано 78,3% електричної енергії, 80,7% алюмінію, 82,5% чорних металів, 86,5% цементу та 90% добрив. При цьому вартість викидів вуглецю в ЄС є найвищою у світі, і з 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними труднощами при виході на європейські ринки.
Тому доцільно застосувати виключення для України від фінансових компонентів СВАМ. Відповідно до регламенту ЄС, таке виключення можливе у випадку непередбачуваних і руйнівних обставин. Як компроміс, пропонується, щоб імпортери з ЄС не зобов’язані були купувати сертифікати СВАМ протягом перших п’яти років при ввезенні української продукції.
Експортери з України повинні продовжувати інформувати про викиди парникових газів без оплат, і важливо знайти спільну мову з ЄС щодо взаємного визнання звітів про викиди.
Виключення України з-під СВАМ також слід ґрунтувати на розвитку національної системи торгівлі викидами, а також співпраці з ЄС щодо третіх країн. Експерт зазначив, що Україні не уникнути екологічної модернізації. Тому ЄС може надати фінансову підтримку для відновлення та модернізації української промисловості, зокрема у сфері “зеленої” металургії, виробництві DRI з залізної руди, заміні нафтових продуктів на біоетанол та виробництві екологічних добрив.
Питання СВАМ викликає обговорення й на міжнародному рівні. Росія розпочала консультації в рамках СОТ, оскаржуючи СВАМ та систему торгівлі викидами ЄС. Це може стати додатковим важелем для підтримки України з боку ЄС.
З метою вирішення питання, Євросоюз має накласти санкції на імпорт низки російських товарів, включаючи аміак, азотні добрива, чавун і алюміній. Поряд з цим, необхідно ініціювати виключення Росії з СОТ, оскільки вона є агресором.
Додатково, повідомлення з джерел у Politico свідчить, що Європа, допомагаючи Україні, одночасно вводить вуглецеве мито СВАМ, внаслідок чого Україна щорічно буде втрачатиме 1,4 мільярда євро. Проте ці збитки можуть бути уникнуті, зокрема через переговори з ЄС про відстрочення запровадження мита для українських виробників під час війни.
