CBAM, який планується ввести в дію з 2026 року, вже на етапі перехідного періоду може створити серйозні загрози для експорту енергоємних товарів з України, зокрема електроенергії та металевих виробів. Про це йдеться у зверненні Всеукраїнської енергетичної асамблеї.
Енергетичні експерти підкреслили, що автоматичне введення “вуглецевого мита” може призвести до зменшення експортних доходів, скорочення інвестицій у модернізацію енергетичних систем і ускладнень у відновленні зруйнованої інфраструктури.
Асамблея закликала до необхідності розробки спеціального підходу до впровадження CBAM для українського експорту. Зокрема, вона пропонує переглянути або затримати вимоги CBAM на час дії воєнного стану в Україні.
Також згадуються положення Регламенту (ЄС) 2023/956, які дозволяють третім країнам, що постраждали від “непередбачуваних подій із негативними наслідками для економіки”, звертатися за тимчасовим пом’якшенням вимог CBAM. Однак така процедура для України ще не була офіційно розпочата.
Члени Асамблеї звернули увагу на вразливість енергетичного сектора, який зазнав значних втрат через війну з Росією та не в змозі швидко адаптуватися до вимог декарбонізації. Вони зазначили, що підприємства енергетики значно обмежені в технічних та фінансових можливостях для реалізації повноцінних заходів з декарбонізації у короткостроковій перспективі.
Крім того, багато енергетичних об’єктів були знищені, окуповані або функціонують з великими ризиками. У зв’язку з цим, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков закликав розпочати процедуру звернення до Європейської Комісії відповідно до Регламенту CBAM з метою захисту економічних інтересів України та забезпечення конкурентоспроможності української продукції на європейському ринку.
