Центр досліджень енергетики (CREA) повідомив, що в 2024 році Європейський Союз імпортує викопне паливо з Росії на суму 24 мільярди доларів, що перевищує фінансову допомогу Україні. Це свідчить про критичну залежність, яка має бути ліквідована. Автори звіту зазначають, що європейські країни використовують будь-яку можливість для торгівлі з Росією, навіть якщо це створює загрози для європейської безпеки і посилює позиції Москви.
Однак енергетичний сектор — не єдине питання, яке потребує уваги в контексті санкцій. У звіті American Enterprise Institute, підготовленому Крісом Міллером і Керолайн Новак, підкреслюється, що обсяги експорту російських мінералів і металів залишаються в основному незмінними.
ЄС запровадив винятки для деяких російських сталевих ресурсів, зокрема для чавуну та залізної руди, а високі квоти не заважають російським експортерам, таким як слеби. Європейські держави продовжують купувати російську металопродукцію на приблизну суму 4 мільярди доларів щороку.
Для посилення санкцій необхідна згода 27 країн ЄС, але такі країни, як Італія, Бельгія, Данія та Чехія мають сталепрокатні заводи, що використовують російські метали.
Автори також зазначають, що Європа може або продати ці російські заводи, або отримувати метали з інших країн, зокрема з України, яка зазнає подвоєних втрат через агресію росіян. По-перше, росіяни знищили багато своїх металургійних заводів, включаючи 95-річний комбінат “Азовсталь” у Маріуполі, один з найбільших в Європі. По-друге, Росія продовжує постачати на європейські ринки дешевший метал, витісняючи конкурентів.
Раніше було проведене розслідування, яке показало, що другий найбагатший чоловік Росії, власник Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК) Володимир Лісін, активно співпрацює з підприємствами, які виробляють ракети, дрони та ядерну зброю. При цьому два його заводи продовжують працювати в передмісті Брюсселя, а сам Лісін, незважаючи на зв’язки з Путіним, не знаходиться під санкціями ЄС.
Також, незадовго до цього, уповноважений президента України по санкційній політиці Владислав Власюк заявив, що у 2023 році Росія експортувала в ЄС продукцію гірничо-металургійного комплексу на суму 3 мільярди євро, а протягом дев’яти місяців 2024 року — ще на 2,1 мільярди євро. Тому виняткові санкції для деяких категорій російських товарів, зокрема металургічної продукції, мають бути скасовані.
