Джерело: Forbes
Президент США Дональд Трамп продовжує посилювати військовий тиск на Іран, розширюючи кампанію авіаударів та не виключаючи нових силових кроків. Водночас міжнародні аналітики переконані, що навіть інтенсивніші атаки навряд чи змусять Тегеран погодитися на американські вимоги. Навпаки, подальша ескалація може лише поглибити конфлікт і створити нові ризики для світової економіки.
За оцінками експертів, нинішня стратегія Вашингтона багато в чому повторює підходи, які вже використовувалися раніше та не принесли бажаного результату. Після зриву режиму припинення вогню ситуація на Близькому Сході знову стрімко загострюється, а перспективи дипломатичного врегулювання стають дедалі менш очевидними.
Військовий тиск посилюється, але компроміс не наближається
Як зазначає Reuters, адміністрація Дональда Трампа збільшила масштаби повітряних операцій проти Ірану та одночасно демонструє готовність до подальшої ескалації. Головною метою Вашингтона залишається послаблення впливу Тегерана на Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів світового експорту нафти.
Попередня домовленість про тимчасове припинення бойових дій, яка діяла близько місяця, фактично втратила силу. Через це США опинилися перед необхідністю визначати нову стратегію впливу на Іран, однак більшість експертів не бачать ознак того, що військовий сценарій здатний змінити позицію іранського керівництва.
Аналітики наголошують, що навіть після масштабних ударів по військових об’єктах і ліквідації окремих представників іранського командування Тегеран не відмовився від власної політики та продовжує демонструвати готовність до протистояння.
Загроза для світової економіки зростає
Одним із головних наслідків нового витка конфлікту стало різке посилення напруженості на енергетичних ринках. Побоювання щодо можливих перебоїв із постачанням нафти вже спричинили підвищення світових цін на енергоносії та посилили нестабільність на міжнародних фінансових ринках.
Окрему тривогу викликають сигнали з боку Ірану про можливе залучення союзних угруповань. Зокрема, йдеться про єменських хуситів, які потенційно можуть створити загрозу судноплавству через Баб-ель-Мандебську протоку біля входу до Червоного моря. У разі реалізації такого сценарію світова логістика та енергетичний сектор можуть зіткнутися з новими масштабними викликами.
На цьому тлі хвиля взаємних ударів між сторонами продовжується вже кілька днів поспіль, а ризики подальшої ескалації залишаються високими.
Білий дім розглядає нові варіанти дій
За інформацією Reuters, Дональд Трамп обговорював із найближчим оточенням можливість розширення переліку потенційних цілей для ударів. Серед них називалися об’єкти енергетичної інфраструктури, транспортні споруди, а також стратегічно важливий нафтовий термінал на острові Харг.
Крім того, серед можливих варіантів згадувалися атаки по об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою Ірану. Водночас окремі сценарії, включаючи можливе застосування наземних військ, експерти оцінюють як надзвичайно ризиковані та малореалістичні через значні політичні, військові та економічні наслідки.
Фахівці звертають увагу, що подібні заяви американський президент робив і раніше, однак у підсумку відмовлявся від найбільш радикальних кроків.
Представник адміністрації США, коментуючи ситуацію для Reuters, заявив, що Вашингтон і надалі віддає перевагу дипломатичним методам, однак водночас вважає військовий тиск єдиним ефективним способом змусити Іран реагувати на вимоги Сполучених Штатів.
Переговори зайшли у глухий кут
Паралельно із військовими діями дипломатичний процес практично зупинився. Переговори щодо укладення довгострокової мирної угоди наразі не демонструють помітного прогресу, хоча раніше сторони подавали окремі сигнали про готовність до діалогу.
Додаткової напруги додають суперечливі повідомлення щодо гуманітарних питань. Дональд Трамп заявив про звільнення громадянина США, який перебував в Ірані, однак іранська судова система заперечила факт будь-якого обміну чи звільнення ув’язнених.
На думку оглядачів, американський президент розраховує, що посилення військового тиску змусить Тегеран повернутися до переговорів щодо ядерної програми. Однак більшість експертів сумнівається, що така стратегія принесе бажаний результат. Навпаки, Іран продовжує демонструвати здатність впливати на безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти.
Одночасно військова кампанія стає дедалі відчутнішою і для внутрішньополітичної ситуації у США. Затяжний конфлікт, значні фінансові витрати та загибель тисяч людей посилюють суспільний тиск на адміністрацію Дональда Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу.
