Сонячна енергетика розвивається стрімко, що сприяє виникненню серйозної проблеми – збільшенню відходів від сонячних панелей. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, в найближчі п’ять років близько 80% нових потужностей відновлювальної енергетики будуть забезпечені саме сонячними фотоелектричними системами. Це не лише призведе до значного зростання виробництва, а й підсилить проблему утилізації відпрацьованих панелей.
Дослідники зазначають, що зниження вартості відновлюваних джерел енергії робить їх нерентабельними для відмови у використанні. Очікується, що до кінця десятиліття їхня частка на ринку збільшиться більш ніж удвічі.
Частково це зростання стало можливим завдяки великим інвестиціям Китаю у виробничі ланцюги для сонячної енергії. Постачання дешевих панелей з Китаю стало каталізатором глобальної зміни в енергетичних ринку, і саме Китай продовжує залишатися провідною електроенергетичною країною з концентрацією понад 90% виробничих потужностей до 2030 року.
Попри вигоди, з якими стикається китайська економіка завдяки сонячній енергетиці, країна незабаром зіткнеться з небаченими масштабами відходів. Хвиля виведення з експлуатації сонячних панелей ставить перед Китаєм серйозні екологічні виклики. За прогнозами, до 2050 року обсяги відходів від сонячних панелей можуть досягнути 88 мільйонів тонн. На сьогодні більшість відпрацьованих панелей опиняються на смітниках, що негативно позначається на навколишньому середовищі та ресурсах.
У країнах з нижчими та середніми доходами спостерігається зростання попиту на дешеві сонячні панелі, які мають коротший термін служби, становлячи всього 4-5 років. У міру посилення цієї проблеми переробка панелей стає важливою темою для досліджень, хоча цей процес все ще надто складний і дорогий — витрати на переробку в десять разів перевищують витрати на їх утилізацію.
Проте Китай планує почати масову переробку сонячних панелей. Очікується, що до 2030 року країна повинна буде переробити або утилізувати 1,5 мільйона тонн панелей, а до 2027 року зафіксовано плани переробити близько 250 тисяч тонн. Водночас китайський уряд не оприлюднив конкретних деталей щодо реалізації цих цілей.
