На думку вчених, назва “кашалот” не пов’язана з формою тіла цих морських ссавців, а виникла через речовину, відому як спермацеті, що є результатом деякого непорозуміння. Ця воскоподібна субстанція виробляється великим органом, що знаходиться в голові кашалотів, і його обсяг може досягати 1900 літрів. Ассоційоване латинське слово “sperma ceti” з’явилося в 17 столітті, коли китобої використовували його для позначення “сперми кита”.
Спермацеті тривалий час залишалася загадковою речовиною. Дослідники припускають, що вона може сприяти передачі і фокусуванню потужних звукових сигналів, які кашалоти використовують для ехолокації. Існує також версія, що вона допомагає регулювати плавучість цих великих ссавців під час занурення.
Давні люди мали зовсім інші уявлення про цю речовину. Хімічно спермацеті складається переважно з цетилпальмітату та жирних кислот, завдяки чому вона залишається рідкою всередині теплого тіла кита, але швидко затверджується на холоді, що робило її цінною для людей.
Ця речовина користувалася величезним попитом через свою здатність до чистого горіння, високу температуру плавлення та без запаху. Вона знаходила застосування в:
– виготовленні свічок;
– створенні косметичних засобів;
– виробництві мазей;
– виготовленні промислових мастил.
Попит на спермацеті призвів до зменшення кількості кашалотів у 19 і на початку 20 століття, коли китобої вбивали десятки тисяч цих великих тварин задля здобуття цінного матеріалу.
Незважаючи на назву, спермацеті не має нічого спільного з чоловічими статевими клітинами. Відтінок та консистенція цієї речовини спровокували китобоїв 17 століття на оману, унаслідок чого і виникла назва “кашалот”. Вчені ж надають перевагу науковій назві виду – Physeter macrocephalus. Відомо, що ці ссавці можуть досягати в довжину 18,5 метра і є найбільшими зубатими хижаками на планеті, відомі своїми підводними полюваннями на величезних кальмарів та іншу здобич.
