Сенатори США вимагали від угорського уряду припинити імпорт енергоносіїв з Росії напередодні зустрічі президента Дональда Трампа з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, запланованої на 7 листопада.
У резолюції, яку отримали журналісти, зазначається, що законодавці висловили занепокоєння стосовно недостатніх зусиль Угорщини в напрямку зменшення залежності від російських енергетичних ресурсів. Сенатори закликали Орбана і інших, хто імплементує російську енергію, підтримати ініціативу ЄС, що передбачає повне припинення імпорту до 2027 року.
Цей документ підписали десять сенаторів від обох політичних партій, включаючи республіканців Роджера Вікера і Міта МакКоннелла, а також демократів Джин Шахін і Кріс Ван Голлена.
Сообщають, що Орбан, якому притаманні тісні зв’язки з американськими консерваторами, намагається під час зустрічі з Трампом отримати дозвіл на продовження імпортних закупівель російської нафти, попри те, що інші країни ЄС зменшили імпорт після 2022 року.
Сенатор-республіканець Том Тілліс підкреслив, що Володимир Путін є воєнним злочинцем, який використовує енергетичне постачання для фінансування своїх агресивних дій. Він наголосив на значенні резолюції, мета якої — не дати енергетичній залежності стати “зброєю в руках диктатора”. Демократка Джин Шахін додала, що Європа демонструє “значний прогрес” у сфері зменшення взаємозв’язків з Москвою, проте позиція Угорщини “підриває колективну безпеку та грає на руку Кремлю”.
Планується, що 7 листопада в Білому домі відбудеться зустріч Трампа та Орбана, де буде обговорюватися, зокрема, ситуація в Україні.
Нагадаємо, у жовтні США запровадили санкції проти двох великих російських нафтокомпаній — “Роснафти” та “Лукойла”, після того як спроби Трампа вплинути на Путіна для припинення конфлікту не увінчалися успіхом. Санкції призвели до серйозних ускладнень для закордонних компаній “Лукойлу”. Наприклад, іракська державна компанія SOMO скасувала відвантаження декількох партій нафти, видобутої “Лукойлом”. Також відзначається, що швейцарська компанія Gunvor проявила інтерес до придбання активів “Лукойлу”, що викликало занепокоєння у США.
