Іноземці, які надали прихисток українським біженцям, все більше висловлюють незадоволення щодо підтримки, яку вони отримують від британського Міністерства внутрішніх справ. Багато з них стверджують, що тисячі українців все ще живуть у невизначеності через три роки після початку війни, стикаючись з труднощами, пов’язаними з отриманням віз і житла.
Джульєт Гровер, донька єврейського біженця, який утік від націонал-соціалістів, приєдналася до урядової програми “Homes for Ukraine” з моменту її запуску в лютому 2022 року. Вона сподівалася, що Велика Британія стане безпечним місцем для тих, хто біжить від війни, але вже через кілька тижнів зустрілася з серйозними труднощами.
Вона розповідає, що перше сімейство, яке прибуло під її опіку, складалося з матері та двох малолітніх дітей. Процес отримання їх віз тривав чотири місяці, а віза сина взагалі зникла. Джульєт спробувала вирішити цю ситуацію, прибувши з Уельсу до Шеффілда, проте їй навіть відмовили у доступі до Міністерства внутрішніх справ.
Серед її підопічних є Олена з Дніпра, яка втекла з дітьми, маючи при собі лише рюкзак. Раніше Олена працювала в банку в Україні, а тепер намагається заробляти, прибираючи. Її чоловік, інженер, зараз працює в супермаркеті Lidl. Джульєт підкреслює, що ці люди дуже стійкі, але система не створює їм сприятливих умов. Вони прагнуть до роботи та інтеграції, проте натрапляють на численні бюрократичні перешкоди.
Однією з основних проблем є брак перекладених матеріалів і мовної підтримки. Більшість офіційних документів доступні лише англійською мовою, що ускладнює ситуацію для літніх людей і тих, хто не володіє мовою. Джульєт зазначає, що її підопічні не можуть безпосередньо комунікувати свої потреби в державних службах.
Наразі у Великій Британії перебуває приблизно 300 тисяч українців, більшість з яких мають тимчасові візи. Уряд надав можливість продовжити перебування ще на два роки, проте процедура подачі заявки та очікування рішення займає багато часу, що викликає нові труднощі.
Люк Пайпер, керівник імміграційного відділу Центру прав працівників, акцентує, що багато українців звертаються по допомогу, не знаючи, чи можуть залишатися в країні, що викликає паніку.
Проблеми з житлом також залишаються серйозними. Українцям важко знайти оренду без депозиту або британського гаранта, а орендодавці неохоче беруть в оренду тих, хто не володіє мовою. Багато біженців змушені покладатися на допомогу своїх хостів, які не завжди можуть супроводжувати їх у всіх бюрократичних процедурах.
Нагадаємо, нещодавно в Німеччині активно працюють над прискоренням переходу українських біженців на довгострокові види на проживання, зважаючи на закінчення тимчасового захисту в ЄС. В Польщі ж, за даними дослідження, 80% українців мають постійну зайнятість, однак лише 11% з них вважають себе інтегрованими в суспільство.
