Історики вважають, що польське суспільство та медіа надають значно більше уваги Волинській трагедії, ніж українські, через особливі історичні обставини. Після подій 1940-х років багато поляків, які проживали на території нинішніх Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей, змушені були виїхати до Польщі в рамках обміну населення.
На основі цих переселенців сформувалося сильне лобі, члени якого сьогодні мають вплив, у тому числі в польському Сеймі, і активно піднімають питання Волинської трагедії.
Це відбувається на фоні зростаючого негативного ставлення до українських біженців, яких у Польщі звинувачують у “безтурботному” способі життя під час війни. “На фоні посилення негативного ставлення до українців, які, як вважається, “дозволяють” собі перебувати в ресторанах і їздити на дорогих автомобілях, це все підживлюється тим, що, мовляв, вони приїхали сюди, а їхня держава не визнає цього злочину, не дозволяє нам ексгумувати тіла тощо”, – зазначив Кабачий.
Він звернув увагу на село Пужники, де, за попередніми даними, загинуло 88 осіб, серед яких багато жінок і дітей. За словами історика, активному висвітленню трагедії в Пужниках сприяв колишній віце-міністр Михал Дворчик, чия родина загинула в цьому селі. “Тут мова йде про конкретне місце, яке було цікаве конкретній людині з відповідними можливостями та статусом, і яка була здатна вплинути на певні процеси”, – додав Кабачий.
На думку дослідників, тема Волині в Польщі частково зрозуміла з огляду на “культ мертвих”, який глибоко вкорінений у польській культурі. “Не лише на день Всіх Святих 1-2 листопада ставляться свічки; за традицією, ви можете побачити свічки на Різдво, на Великдень, що свідчить про кладбищенську культуру в Польщі. Тут же родини уявляють, що на тих “кресах” лежать без поваги поховані їхні близькі впродовж 80 років, і з цим потрібно щось робити”, – зауважив він.
Проте, за інформацією історика, серед нащадків таких родин є ті, хто виступає проти ексгумації. Наприклад, Кароліна Романовська, засновниця українсько-польського об’єднання, питає про ексгумацію своїх 18 загиблих родичів із села Угли на Рівненщині, але також підкреслює, що важливо зосередитися на спільній боротьбі проти Росії та її диктатора Володимира Путіна. Вона зазначає, що “потрібно, щоб була добра воля і щодо інших питань”.
Тематика Волині також порушується під час поточної виборчої кампанії в Польщі. Кабачий відзначив, що останніми тижнями поляки менше говорять про це. Проте він навів приклад Кароля Навроцького, чинного голови Інституту національної пам’яті, який у грудні, коли його висунули кандидатом, сказав: якщо Україна надасть дозвіл, він готовий виїхати на розкопки. Це популістський підхід, який насправді використовує цю тему в своїх інтересах.
