Росія не змогла вивести супутники «Рассвет»
Російський проєкт супутникового зв’язку «Рассвет», який має стати альтернативою американській системі Starlink, зіткнувся із серйозними технічними труднощами. Запущені в межах чергового етапу програми космічні апарати не змогли вийти на розрахункові орбіти, а частина з них уже поступово втрачає висоту.
Як повідомляють Numerama та Інститут вивчення війни (ISW), станом на 31 серпня жоден із 16 апаратів, відправлених у космос під час липневого запуску, не досяг необхідних орбітальних параметрів. Для Росії ця проблема є особливо відчутною, оскільки протягом 2026 року Москва прискорила роботи над власною системою низькоорбітального зв’язку після обмеження доступу до Starlink.
Частина супутників почала втрачати висоту
За даними спостережень за орбітальними апаратами, значна частина супутників «Рассвет» перебуває на висотах приблизно 300–400 км. Це суттєво відрізняється від параметрів, передбачених для їхньої штатної роботи. Для системи планувалася робоча орбіта на рівні близько 870 км.
Ситуацію ускладнює те, що окремі апарати замість подальшого підняття орбіти почали знижуватися. Щонайменше два супутники рухаються за траєкторією, яка може завершитися їхнім входженням у щільні шари атмосфери Землі. Таким чином, Росія ризикує втратити частину апаратів ще до початку їх повноцінної експлуатації.
Невдалий етап програми може вплинути й на заявлені строки розгортання мережі. На «Рассвет» із російського бюджету передбачили 102,8 млрд рублів, що становить приблизно 1,1 млрд євро. Розробник системи, компанія «Бюро 1440», планував перейти до комерційної експлуатації у 2027 році. До цього часу орбітальне угруповання мало налічувати понад 250 апаратів, а до 2035 року їхню кількість збиралися збільшити до більш ніж 900.
Поточні проблеми ставлять реалістичність такого графіка під питання. Для формування великого угруповання необхідні регулярні успішні запуски, серійне виробництво апаратів і можливість стабільно доставляти їх на визначені орбіти.
Проблеми виникли не лише в космосі
Додатковим ризиком для програми стала ситуація з російською ракетно-космічною інфраструктурою. У ніч проти 15 серпня Україна завдала удару крилатими ракетами «Фламінго» по підприємству «Прогрес» у Самарі.
Цей завод має особливе значення для російської космічної галузі, оскільки забезпечує серійне виробництво ракет-носіїв «Союз-2.1б». Саме цей тип носія використовується для доставки апаратів «Рассвет» у космос. Потенційні перебої у виробництві ракет можуть додатково ускладнити виконання запланованої програми запусків.
Сам проєкт «Рассвет» Росія представила ще у 2023 році. Спочатку він розвивався як експериментальна система і не привертав значної уваги. Ситуація змінилася у 2026 році, коли потреба у власному супутниковому зв’язку стала для Москви значно актуальнішою.
У червні Володимир Путін також говорив про формування російського угруповання низькоорбітальних апаратів, яке, серед іншого, може використовуватися для керування важкими безпілотниками. Хоча конкретну систему він не називав, заявлені характеристики вказували на проєкт, над яким працює «Бюро 1440».
«Рассвет» випробовують із 2023 року
Перший етап програми розпочався з місії «Рассвет-1». У 2023 році з космодрому «Восточний» разом з іншими космічними апаратами запустили три експериментальні супутники. Вони ще не призначалися для створення постійної мережі. За їх допомогою розробники тестували передачу інформації, стабільність каналу зв’язку та роботу бортового обладнання.
Наступний етап відбувся у травні 2024 року. Тоді з космодрому «Плесецк» у межах місії «Рассвет-2» вивели ще три апарати. Вони відрізнялися більшими розмірами та були наближені до моделей, які планувалося використовувати під час серійного розгортання системи.
У 2026 році темпи програми намагалися суттєво прискорити. Один із запусків групи з 16 супутників відбувся після затримок, пов’язаних із виробничими труднощами. Однак подальші проблеми з виходом апаратів на необхідні орбіти показали, що перехід від експериментальних місій до масштабного угруповання залишається складним завданням.
За принципом роботи користувацьке обладнання «Рассвет» має певну схожість із терміналами Starlink. У ньому застосовуються активні фазовані антенні решітки, які дають змогу автоматично встановлювати з’єднання із супутниками та підтримувати канал зв’язку без механічного наведення антени.
Однак для повноцінної конкуренції із глобальними супутниковими системами самої технології терміналів недостатньо. Росії необхідно створити сотні працездатних апаратів, забезпечити їх регулярне виведення на задані орбіти та сформувати стійку наземну інфраструктуру. Невдачі останніх запусків свідчать, що до реалізації цих планів проєкту «Рассвет» ще далеко.
