У новому науковому дослідженні виявлено несподіваний тенденцій: відновлення дикої природи в Європі після Чорної смерті призвело до зменшення біорізноманіття на території континенту. Існувало припущення, що повернення рослин на покинуті землі збільшить їхню різноманітність, проте реальні результати виявились значно менш оптимістичними.
Втрати через епідемію бубонної чуми у 1347 році призвели до вигідних умов для рослин, оскільки земельні ділянки, що більше не використовувались для сільського господарства, стали доступними для росту дикої флори. Проте дані показують, що хоча кількість рослин зросла, їхня різноманітність суттєво зменшилась.
Дослідники, зокрема Джонатан Гордона з Йоркського університету, зазначають, що поки сільськогосподарські угіддя занепадали, традиційні методи обробки землі прекратились, що призвело до переважання лісів. Проте цей процес не підтримав зростання біорізноманіття, що насправді різко скоротилось. Потреба у відновленні сільського населення та діяльності дала про себе знати лише через понад 300 років.
Вчені проаналізували наслідки відновлення природи до та після епідемії, використовуючи дані з великих кількостей викопних пилкових зразків. Результати свідчать про те, що до 1300 року нашої ери різноманітність рослин розвивалася, досягаючи найвищих показників у період Високого Середньовіччя. Однак після Чорної смерті протягом наступних 150 років спостерігались негативні тенденції в цій царині. Цікаво, що в регіонах, де сільськогосподарське виробництво тривало, різноманітність рослин залишалася більш стабільною.
Дослідження відкриває нові перспективи у розумінні взаємозв’язків між людською діяльністю і природним світом, демонструючи, що відновлення дикої природи не завжди є панацеєю для збереження екосистем.
