Російська державна корпорація “Росатом” майже не підпала під заходи щодо західних санкцій, продовжуючи реалізацію своїх проектів у Європі та наповнюючи бюджет Російської Федерації. Чому це стало можливим і чи зможуть європейські країни зменшити свою залежність від “Росатому” – розглядає матеріал журналіста Дмитра Сидорова.
Ключові питання:
- Де в Європі ведеться будівництво енергоблоків росіянами?
- Які санкції запроваджені проти “Росатому” на Заході?
- Як Україні вдалося зменшити залежність від російського ядерного палива?
- Які санкції мають бути накладені на російські атомні технології?
- Хто є конкурентом “Росатому” на світовому ринку?
“Росатом” – це великий державний холдинг, що об’єднує понад 400 підприємств у галузі атомної енергетики, і також відповідає за виробництво ядерної зброї та обслуговування атомного флоту Росії. У 2023 році компанія перерахувала близько 3 млрд доларів до державного бюджету.
Ця корпорація є спадщиною радянських ядерних програм, зберігаючи стратегічне значення для економіки та геополітики сучасної Росії. Серед західних санкцій лише деякі країни включили “Росатом” до своїх списків, оскільки його технології все ще потребують багато країн. Крім того, “Росатом” має впливових лобістів на заході.
В умовах недостатності санкцій “Росатом” продовжує постачання сировини та електроніки для російського військово-промислового комплексу, як зазначала Washington Post у січні 2023 року.
Європейський бізнес “Росатома”
Згідно з звітом міжнародної екологічної організації Bellona, який аналізує бізнес “Росатома” в Європі, ця корпорація контролює 19 енергоблоків радянського дизайну, відомих як “ВВЕРи” — водо-водяні реактори, на яких експлуатуються атомні електростанції в Чехії, Словаччині, Болгарії, Угорщині та Фінляндії.
“Росатом” постачає ядерне паливо для багатьох з цих блоків, а також забезпечує обслуговування, наприклад, на АЕС “Козлодуй” у Болгарії. Найзначніший проект “Росатома” в Європі — будівництво АЕС “Пакш-2” в Угорщині. У серпні 2023 року угорська компанія підписала угоду з “Атомстройекспортом”, дочірньою кампанією “Росатома”. Будівництво “Пакш-2” передбачає участь численних європейських підрядників, і Угорщина отримала від Росії кредит на 10 млрд євро для фінансування проекту.
Санкційна політика Заходу
Станом на сьогодні санкції проти “Росатому” діють лише з боку США, Великої Британії та Канади, введені у 2023 році. На рівні ЄС санкції ще не запроваджені, через опозицію Словаччини та Угорщини. Будапешт наполегливо підтримує проект “Пакш-2”, і він був виключений зі списку санкцій ЄС.
Фінляндія є прикладом країни, яка припинила співпрацю з “Росатомом”, розірвавши контракт на будівництво атомного блоку “Ханхіківі”. Наразі Фінляндія перейшла на альтернативне паливо, уклавши угоду з американською компанією Westinghouse.
Чинники на ринку США
На американському ринку “Росатом” постачає урановий оксид, однак США намагаються зменшити свою залежність від російського постачання. У 2024 році був підписаний закон про заборону імпорту урану з Росії з можливими винятками для деяких компаній до 2028 року.
Реакція України
Україна також вжила заходів проти “Росатому”, запровадивши санкції проти його топ-менеджерів та структур. Відзначено, що українські санкції демонструють необхідність таких же дій з боку партнерів у боротьбі з російським впливом у ядерній енергетиці.
Витіснення “Росатому”
Приклад України свідчить про можливість відмови від співпраці з “Росатому” у сфері атомної енергетики. Незважаючи на труднощі з санкціями, багато європейських країн починають шукати альтернативи для ядерного пального та технологій. Проте, значна залежність від атомної енергетики заважає прийняттю рішень про санкції.
Таким чином, “Росатом” продовжує займати вагоме місце на світовій арені атомної енергетики, хоча позиції американських конкурентів, таких як General Electric, стають дедалі сильнішими. Ключовим фактором є спроби Заходу знайти альтернативу українському ринку російським поставкам.
