У результаті нового дослідження вчені дійшли висновку, що дельфіни є набагато більше балакучими, ніж вважалося раніше. Хоча раніше вчені знали, що ці тварини використовують свисти для взаємодії один з одним, тепер виявилося, що кількість комунікативних звуків може бути значно більшою.
Дельфіни вже давно здивовують нас своїми вражаючими стрибками і звуками, такими як свисти та клацання. Однак нове дослідження підіймає питання про те, чи можуть ці свисти мати додаткове значення, окрім того, що слугує для ідентифікації кожної особини.
Дослідники вивчали афалін (Tursiops truncatus) — одну з найбільш вивчених груп дельфінів, до якої входить близько 170 особин, що мешкають у водах затоки Сарасота у Флориді, США. Це дослідження ще не пройшло рецензування, проте його результати можуть слугувати переконливими доказами на підтримку теорії про мовну комунікацію у дельфінів.
Дослідники також виявили, що афаліни використовують свисти, відомі як “несигнатурні свисти” (NSW), які випускають від 25 до 35 особин у зграї. У ході дослідження вчені провели експеримент, під час якого перевіряли, як дельфіни реагують на різні свистячі звуки. Будучи проведеним у рамках оцінки здоров’я тварин, експеримент об’єднав понад 300 записів, що охоплюють 40 років спостережень, і включав дані більш ніж від 100 дельфінів.
Раніше дослідження також показали, що дельфіни можуть мати унікальні звуки, схожі на імена, які використовуються в стосунках між матерями та їхніми малюками. Це говорить про те, що вчені вже визнали частину звуків, і ця інформація дозволяє зосередитись на інших звуках, які потребують додаткового аналізу.
Експерименти проводилися на дельфінах у їхньому природному середовищі. Для цього використовували дрон з підводним мікрофоном. Виявилось, що дельфіни реагували на різні звукові послідовності, які відтворювалися з паузами у 2-3 секунди. Кожна особина піддавалась впливу від двох до чотирьох різних звукових сигналів, і поведінка дельфінів фіксувалася під час цих експериментів і ще протягом 10 хвилин після закінчення.
Результати дослідження свідчать про те, що дельфіни володіють звуками, які не тільки називають їх, але й передають інші цікаві повідомлення. Наприклад, один зі звуків, названий NSWA, асоціюється з тривогою, тоді як інший, NSWB, використовується, коли дельфіни виявляють невпевненість.
Лаела Сайіг, одна з авторок дослідження, зізналася, що протягом своєї кар’єри була переконана, що дельфіни не здатні до мовної комунікації. Однак тепер вона й інші вчені схиляються до думки, що у дельфінів все ж можна виявити ознаки мовної взаємодії. Автори вважають, що для подальшого аналізу знадобляться ще більше даних, але вже зараз можна стверджувати, що дельфіни демонструють різноманітні сигнали, контекстуально залежні від ситуації, які можуть стати основою для розвиненої системи комунікації.
