Квантове безсмертя — це унікальна концепція в царині квантової фізики, що розглядає ідею можливості існування дублюючих версій нас самих в паралельних світах, навіть під загрозою смерті.
Про це згадується в статті на Popular Mechanics. Уявімо собі гру, в якій беруть участь двоє — “Російська рулетка”. Гравець заряджає пістолет одною кулею, обертає барабан і намагається дізнатися, чи буде цей постріл фатальним. Але згідно з уявним експериментом, що отримав назву “квантове безсмертя”, насправді результат може бути двозначним: гравець і помирає, і залишає себе в живих — у різних версіях реальності.
Цю концепцію запропонував фізик Макс Тегмарк у 1997 році в рамках аналізу квантової механіки, яка вивчає поведінку найдрібніших частинок, що існують в декількох станах одночасно. Ідея полягала в тому, що в рамках багатосвітової інтерпретації, якщо вона вірна, то експериментатор ніколи не потрапляє в ситуацію остаточної загибелі, адже існує варіант, в якому він завжди виживає.
Тегмарк запускає цю ідею на основі так званої універсальної хвильової функції, що описує квантовий стан Всесвіту та вказує на існування безлічі паралельних світів, що виникають з різних рішень. Г’ю Еверетт, який першим запровадив термін “багатосвітова інтерпретація” у 1955 році, стверджував, що стани світу розгалужуються із ймовірнісних подій, які реалізуються.
Ця концепція суперечить копенгагенській інтерпретації, запровадженій Нільсом Бором, де частинка може існувати у суперпозиції своїх станів до моменту спостереження. Яскравий приклад цього — кіт Шредінгера: поки його не спостерігають, він одночасно живий і мертвий.
Квантове безсмертя розглядається як аналог цього експерименту, тільки з точки зору людини. В одній реальності вона помирає, а в іншій — виживає. Тобто, кожного разу, коли відбувається небезпечна ситуація, Всесвіт ділиться на два: особа залишається в живих в одному світі, а в іншому — загине.
Таким чином, концепція квантового безсмертя демонструє важливість багатосвітової інтерпретації, вказуючи на те, що всі можливі результати реалізуються в різних, незалежних реальностях. Якщо вона вірна, то ці експерименти можуть тривати вічно, а одна з версій особи завжди здобуває перевагу над смертю.
