У далекому минулому підвищений рівень кисню в атмосфері Землі сприяв появі складних форм життя, включаючи людей. Дослідники наголошують на важливості сповільнення обертання Землі як фактора, що вплинув на цей процес. Розгін атмосфери киснем пояснюється тривалим обертанням планети, яке поступово уповільнюється з часів її утворення.
Згідно з гіпотезами вчених, це сповільнення обертання Землі відбувається через гравітаційний вплив Місяця, що поступово віддаляється. Цей кліматичний фактор також впливає на тривалість доби: 1,4 мільярда років тому вона тривала всього 18 годин, а 70 мільйонів років тому – близько 23,5 годин. Як наслідок, у майбутньому доба на Землі продовжить збільшуватися.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, вказує на те, що продовження світлового дня могло сприяти інтенсивнішому фотосинтезу мікроорганізмів, зокрема ціанобактерій, які викидали більше кисню в атмосферу. Подія, відома як Киснева катастрофа, відбулася приблизно 2,4 мільярда років тому, коли на планеті стався різкий зріст кисню в атмосфері. Науковці пов’язують цю подію з розвитком ранніх форм життя на Землі.
В ході експериментів вчені досліджували бактерії, що мешкають на дні озера Гурон, яких вважають предками ціанобактерій, що існували мільярди років тому. Результати показали, що триваліший вплив сонячного світла збільшує виробництво кисню цими мікроорганізмами.
Дослідники моделювали сповільнення обертання Землі в різні історичні епохи, виявивши, що ці зміни безпосередньо пов’язані з глобальними змінами в атмосфері, такими як різке зростання рівня кисню. Таким чином, сповільнення обертання Землі і збільшення тривалості доби стали каталізаторами, які сприяли розвитку життя на нашій планеті.
