Вивчення планет нашої Сонячної системи триває вже не один десяток років, проте деякі з них залишаються практично невідомими. Наприклад, Меркурій, Нептун і Уран мають менше досліджень в порівнянні з Венерою, Марсом, Юпітером і Сатурном. Уран був зафіксований у близьких знімках лише один раз, під час пролітку апарата “Вояджер-2”, що сталося близько 40 років тому. Завдяки новим спостереженням астрономи, використовуючи космічний телескоп Хаббл, змогли визначити точну тривалість доби на цій планеті.
Ці результати були опубліковані в журналі Nature Astronomy, згідно з інформацією з сайту Space. Уран, який є сьомою планетою від Сонця, залишається одним з найбільш загадкових об’єктів в нашій сонячній системі. Його осьова вісь близька до перпендикулярної площини орбіти, внаслідок чого планета виглядає ніби “лежить на боці”. Це створює унікальні умови, що поки важко пояснити, але тепер вченим вдалося детальніше вивчити обертання Урана навколо своєї осі, що дало змогу отримати нові дані про тривалість його доби.
Дослідники з’ясували, що доба на Урані триває 17 годин, 14 хвилин і 52 секунди, що на 28 секунд довше, ніж вказувалося в попередніх оцінках на основі даних “Вояджера-2”. Ця назва була заснована на радіосигналах, які випромінюють полярні сяйва планети, разом із прямими вимірюваннями її магнітного поля, і стали основою для створення карт поверхні Урана.
Для проведення нових досліджень вчені розробили метод, що базується на спостереженнях полярних сяйв Урана, які виникають внаслідок взаємодії сонячних частинок і його магнітного поля. З використанням даних з телескопа Хаббла, що збирав інформацію з 2011 по 2022 рік, дослідники змогли точно відстежити ці явища.
Планета Уран та її полярні сяйва. Фото: NASA
Дослідження показали, що більш точні дані про швидкість обертання планети дозволили усунути деякі недоліки в попередніх оцінках, які призводили до помилок в 180 градусів при визначенні довгот на Урані. Це ускладнювало те, що спостереження за позицією магнітних полюсів ставало недоступним, а значить системи координат, побудовані на основі тих оцінок, також відображали невірні дані.
Астрономи наголошують, що нова інформація про тривалість доби на Урані слугуватиме надійнішою основою для координат цієї загадкової планети, й ця база залишиться актуальною впродовж наступних десятиліть, поки нові місії не нададуть ще точніших даних.
Цікаво, що полярні сяйва на Урані, попри свою схожість з аналогічними явищами на Землі, Юпітері та Сатурні, мають унікальну поведінку, що пояснюється сильно нахиленим магнітним полем, що зміщене відносно осі обертання планети. За словами вчених, новоприйнятий метод може бути застосований для дослідження інших об’єктів з магнітними полями та полярними сяйвами, не лише в рамках нашої Сонячної системи, а й за її межами.
