Джерело: armyinform.com.ua
Українські десантники на Олександрівському напрямку захопили в полон двох військовослужбовців російської армії, які до початку повномасштабної війни проживали в окупованому Донецьку. За словами самих полонених, протягом кількох років вони виконували переважно тилові завдання, однак через гострий дефіцит особового складу командування перекинуло їх до штурмових підрозділів.
Про деталі цієї історії повідомила 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада, яка оприлюднила свідчення військовополонених.
Від служби в тилу до передової
Як розповіли у 80-й ОДШБр, історія двох чоловіків є показовою для багатьох жителів окупованої частини Донеччини. Після того як вони залишилися жити на захопленій території у 2014 році, у лютому 2022 року їх мобілізували до російської армії.
За словами військових, упродовж тривалого часу вони не брали участі у безпосередніх бойових діях. Їх використовували для несення служби на блокпостах, будівництва укріплень та інших тилових робіт. Вони також виконували завдання на тимчасово окупованій Херсонщині та в Маріуполі.
Однак із погіршенням ситуації для російських військ та зростанням втрат командування почало перекидати до штурмових підрозділів навіть тих, хто раніше не мав відповідного досвіду. Саме так Дмитро та Олег отримали наказ вирушити на Олександрівський напрямок.
Перший бій завершився полоном
Полонені розповіли, що їхнім завданням було закріпитися в одному з населених пунктів. Проте вже під час першого бойового виходу вони потрапили до рук українських десантників.
Один із чоловіків повідомив, що його направили до району села Піддубне, пояснивши це критичною нестачею особового складу.
За його словами, у підрозділах дедалі більше військових похилого віку або тих, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям. Він також визнав, що втрати серед російських сил є значними, хоча точної кількості назвати не зміг.
Полонені розповіли про великі втрати та нестачу забезпечення
Під час спілкування з українськими військовими один із полонених заявив, що ще до виходу на позиції знав про надзвичайно високі втрати серед штурмових груп.
За його словами, військові між собою обговорювали випадок, коли до лісового масиву було направлено близько 600 осіб, а повернулися живими лише приблизно 30. Він зазначив, що пересування на таких ділянках практично неможливе через постійний контроль із повітря та активне застосування безпілотників, через що традиційні стрілецькі бої майже не відбуваються.
У 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді також повідомили, що, за словами полонених, російські підрозділи на передових позиціях регулярно стикаються з браком продовольства, перебоями у постачанні та проблемами із забезпеченням. Крім того, самі військові зізнаються, що дедалі частіше не можуть пояснити, заради яких цілей продовжують брати участь у бойових діях, попри високий рівень втрат та складні умови служби.
