Рейв-культура в Україні, незважаючи на триваючу війну, продовжує існувати. Для багатьох це стало способом емоційного розвантаження та формою культурного опору.
В Україні війна серйозно вплинула на культурне життя, призвівши до закриття багатьох музичних закладів. Чимало артистів змушені були залишити країну, інші приєдналися до Збройних сил України. Проте українці все ще збираються, аби відсвяткувати життя.
Відомий нічний клуб Closer у Києві став місцем зустрічей для рейверів, які шукають спосіб на мить забути про війну. “Це допомагає нам залишатися здоровими. Це баланс між війною та життям,” — каже Валерія Шаблій, яка відвідала вечірку, присвячену Масляній.
Після початку війни Closer закрився, але через вісім місяців знову відкрив свої двері. З того часу клуб проводить музичні вечірки практично кожні вихідні. Танці стали своєрідним емоційним виходом для багатьох у часи постійних загроз ракетних ударів. Шаблій вважає, що рейв-культура не тільки вижила, але й стала символом опору.
“Ми будемо танцювати на могилі Путіна,” — додає вона.
Ще до війни українська електронна музика тісно перепліталася з культурним опором. Організатори заходів з різних куточків країни погоджуються, що війна справила значний вплив на клубну культурну сцену. “На вечірках відчувається більше енергії. Це надзвичайна дика енергія,” — пояснює Антон Назарко, співзасновник клубу в Харкові.
Харків, що розташований у близькості до російського кордону, залишається осередком рейв-культури, де навіть військові приходять на вечірки, щоб відпочити після важких днів на фронті. “Вранці вони воюють, а ввечері танцюють, немов це їхній останній день,” — зазначає Назарко.
Нічний клуб, розташований у приміщенні колишнього заводу, має генератор для підтримання роботи під час відключень електроенергії і навіть слугує бомбосховищем для місцевих жителів. Назарко планує значне розширення клубу.
Крім того, війна створила нові можливості для українських діджеїв. Через меншу активність іноземних артистів на українських сценах, місцеві виконавці здобули більше простору для експериментів і розвитку. Денис Юрченко, арт-директор київської школи діджеїв, переконує, що цей час став періодом зростання для нових артистів, а кошти від заходів часто йдуть на підтримку ЗСУ.
Успіхи українських гуртів, таких як “Бумбокс” і “Без Обмежень”, отримали визнання в культурній сфері, демонструючи їхню важливість для українського культурного середовища навіть у військовий час.
