Нові дослідження поглиблюють наше розуміння того, як сірі вовки взаємодіють з водними екосистемами і яким чином це впливає на їхнє життя. На Алясці, зокрема на острові Принца Уельського, вчені зафіксували незвичну поведінку вовків: вони почали полювати на морських видр. Цей новий напрям у їхньому харчуванні може мати важливі наслідки для екосистем вздовж узбережжя, а також для самих вовків.
Патрік Бейлі, аспірант Університету Род-Айленду, який досліджує ситуативні зміни в поведінці вовків, зазначає, що, незважаючи на потенційну важливість даного явища, ми досі мало знаємо про те, як саме вовки здобувають видр у морі.
В рамках своїх досліджень вчені планують використовувати аналіз зубів вовків і фотопастки, щоб з’ясувати, як прибережні вовки залежать від морських ресурсів. Ця робота прагне виявити нові відомості про їхні стратегії полювання та поведінкову адаптацію, а також порівняти прибережні популяції з тими, що мешкають у внутрішніх районах.
Бейлі зазначає, що вовки можуть суттєво впливати на наземні екосистеми, а тому науковці мають надію, що аналогічні патерни поведінки будуть виявлені й у морських середовищах.
Особливо тривожним є той факт, що морські видри вже знаходяться під загрозою зникнення. Колись вони були широко поширені, але, через полювання за хутром, їхня популяція значно скоротилася. Наразі вчені вважають, що з відновленням чисельності видр, вовки можуть відновлювати свої колишні взаємозв’язки між хижаком і жертвою. Вчені на даний момент аналізують, чи вплине ця взаємодія на поведінку вовків та відновлення популяції морських видр.
З метою глибшого розуміння цієї динаміки, дослідники здійснюють аналіз стабільних ізотопів зубів сірих вовків, зібраних з музейних колекцій та тварин, що нещодавно загинули. Як і річні кільця дерев, зуби вовків мають шари, що розкривають історію їхнього харчування. Отримавши достатню кількість зразків, вчені зможуть зрозуміти, які харчові тенденції переважають у популяції.
Полювання та здобування їжі в морському середовищі суттєво відрізняється від полювання на території, тому дослідники намагаються з’ясувати, чи мають ці прибережні вовки специфічні поведінкові адаптації, що відрізняють їх від своїх наземних родичів. Хоча більше ніж два десятиліття фіксуються випадки споживання морської здобичі вовками, все ще залишаються багато невидимих запитань, що потребують відповіді.
