У безпосередній близькості до Стоунхенджа виявили щонайменше 16 значних ям, які формують коло. Розмір кожної ями становить до десяти метрів у діаметрі та до п’яти метрів у глибині.
Ця мережа ям, що оточує давні стіни Даррінгтона та Вудхенджа, може бути найбільшою доісторичною структурою у Сполученому Королівстві, датованою понад 4000 років тому. Відкриття було здійснено у 2020 році, й з тих пір науковці досліджують ці артефакти.
Фахівці не лише створили карту ям, але й змогли підтвердити, що вони були вириті людьми, адже кожна яма була ретельно викопана і потім засипана. Професор Річард Бейтс з Університету Сент-Ендрюса, який брав участь у дослідженнях, відзначив майстерність і зусилля, які знадобилися для їх створення, зокрема акцентуючи на точності їх розташування, оскільки ями формують практично ідеальне коло.
Науковці також змогли визначити, що ями відносяться до пізнього неоліту, засвідчуючи їх давність. Що стосується їх призначення, то експерти припускають, що це могла бути певна межа, що охороняла священну територію, пов’язану зі Стоунхенджем.
Професор Вінс Гаффні, провідний археолог з Університету Бредфорда, підкреслив, що це відкриття не має аналогів у Великій Британії і вказує на складність і вишуканість неолітичного суспільства.
У зв’язку зі Стоунхенджем, археологи також досліджують структури, що складаються з двох типів каменів: великих сарсенових і менших “блакитних” каменів. Сарсенові камені важать близько 25 тонн, з найбільшим, відомим як П’ятковий камінь, вагою близько 30 тонн. Однією з популярних теорій є те, що каміння транспортували на місце будівництва за допомогою мотузок і дерев’яних конструкцій.
Крім того, були виявлені стародавні зуби корови, залишені будівельниками Стоунхенджа приблизно 2995-2900 роки до нашої ери, що може підтвердити версію про транспортування каміння з Уельсу на значну відстань.
Нагадаємо, що раніше археологи встановили, що Стоунхендж, як знаменитий пам’ятник, міг виконувати політичну роль, але в кінцевому підсумку це може бути визнано невдалим експериментом.
