Дослідження, проведене Іланом Лібедінські, фахівцем з нейрогеноміки і когнітивних досліджень в Амстердамі, виявило, що ненадовго після підвищення інтелекту у давніх людей виникли мутації, пов’язані з психічними розладами. Лібедінські зазначає, що ці мутації зачіпають частину генома, яка відповідає також за розвиток інтелекту, внаслідок чого прогрес в когнітивних здібностях міг супроводжуватися підвищеною вразливістю до психічних захворювань.
Хоча Homo Sapiens відділилися від шимпанзе і бонобо більше 5 мільйонів років тому, саме за останні 2 мільйони років розмір нашого мозку значно зріс. Скам’янілості допомагають оцінити розмір мозку наших предків, однак без генетичних досліджень важко зробити висновки про його функціонування.
Завдяки аналізу ДНК вчені виявили зв’язки між мутаціями геному і різними характеристиками, такими як інтелект, розмір мозку, зріст та захворювання. Дослідження дозволило встановити, коли саме з’явилися окремі мутації.
Лібедінські та його команда об’єднали дані з різних досліджень для створення еволюційної хронології, пов’язаної з мозком людини. Вони проаналізували 33 000 генетичних варіантів, що впливають на різноманітні характеристики, включаючи якість мозкової структури, когнітивні здібності та психічні захворювання.
Більшість мутацій з’явилися між 3 мільйонами і 4 тисячами років тому, з особливим сплеском останні 60 тисяч років, коли людство активно мігрувало з Африки. Мутації, що підвищують рівень інтелекту, виникли відносно нещодавно: наприклад, мутації, пов’язані з логічним мисленням, з’явилися близько 500 тисяч років тому, що на 90 тисяч років пізніше, ніж мутації, пов’язані з ризиком розвитку раку.
Згодом відбулися мутації, що вплинули на розвиток психічних розладів, приблизно 475 тисяч років тому. Аналогічні зміни відзначалися приблизно 300 тисяч років тому, коли змінилася структура кори головного мозку, що відповідає за складні когнітивні функції. В останні 50 тисяч років виникло багато мутацій, пов’язаних із мовою, а також із залежностями та депресією.
Лібедінські підкреслює, що спочатку з’явилися мутації, які формують базову структуру нервової системи, і тільки потім — мутації, що відповідають за інтелект. Мутації, пов’язані з психічними розладами, виникають після здатності до абстрактного мислення і мовлення.
Ця еволюційна хронологія також підтримує гіпотезу про те, що Homo sapiens отримали певні мутації, пов’язані з алкоголізмом і порушеннями настрою, внаслідок схрещування з неандертальцями. Вчені поки що не можуть точно визначити, чому такі мутації не були відфільтровані еволюцією — можливо, їхній вплив не є критичним або ж вони могли навіть надавати певні переваги.
Цікаво, що мозок людини продовжує розвиватися, хоча існують припущення, що цей процес сповільнюється приблизно після 25 років. Нові дослідження ставлять під сумнів цю тезу, відкриваючи нові можливості для розуміння еволюційних змін.
