У новому дослідженні науковці зосередилися на чилійських мічених геконах, які проживають у пустелі Атакама — найбільш посушливій місцевості на планеті. Отримані результати свідчать про складність класифікації цих істот.
Чилійські мічені гекони, відомі також як гекони Garthia, наразі поділяються на два офіційно визнані види: Garthia gaudichaudii та Garthia penai. Проте деякі дослідники вважають, що існує більше варіантів, а певні вважають, що це всього лише один вид.
У процесі дослідження вчені прагнули з’ясувати дану ситуацію, провівши геномне дослідження цих рептилій, що мешкають в Атакамі. В результаті дослідникам вдалося відновити еволюційний шлях чилійських мічених геконів.
Отримані дані ставлять під сумнів твердження про те, що всі гекони Garthia належать до одного виду. Водночас науковці не змогли повністю вирішити цю загадку. Результати вказують на щонайменше два види — G. gaudichaudii та G. penai, однак їх може бути й до одинадцяти.
Дослідники застосували методи філогеноміки та популяційної генетики, що дозволило глибше вивчити різноманіття в межах ареалу Garthia. Результати підтвердили існування принаймні двох формальних видів, а також виявили криптичний видовий комплекс із трьох до одинадцяти видів.
Криптичні види — це організми, які зовні дуже схожі, але мають різну генетику, що дозволяє їх вважати окремими видами. Наприклад, G. gaudichaudii та G. penai генетично розділилися близько 20 мільйонів років тому.
Автори дослідження акцентують увагу на тому, що традиційні методи часто ігнорують приховані види, що недооцінює біорізноманіття та ускладнює зусилля зі збереження цих унікальних форм життя. Південна Америка має велику кількість видів, які на межі зникнення, однак багато регіонів, включаючи Атакаму, потребують подальшого геномного дослідження.
