У 2025 році зросла частка українців, які планують повернутися додому, до 64%. Це показник вищий, ніж у минулому році (55%), але все ж нижчий за 2023 рік, коли бажання повернутися висловлювали 75% респондентів, за даними дослідження Gradus Research. Соціологиня Євгенія Блиизнюк, засновниця компанії, зазначає, що українці все частіше стикаються з труднощами у виборі між емоційним припливом бажання повернення і реальними обставинами, які їм цьому заважають.
Вона підкреслює, що українці прагнуть повернутися, але не завжди вважають це можливим через відсутність відповідних умов. Зростання числа людей, які хочуть повернутися, пов’язане більше з емоційним бажанням, ніж із раціональними причинами. Як зазначають дослідники, ця цифра підтверджує, що мільйони українців не втрачають зв’язку зі своєю країною, але одночасно спостерігається зменшення загального індексу готовності до повернення, що свідчить про посилення країн ЄС як привабливих місць для проживання.
Основними факторами, що спонукають людей думати про повернення, є ностальгія за батьківщиною, переконання у кращій якості життя на рідній землі, труднощі адаптації до нового середовища та бажання отримати підтримку в знайомому соціальному контексті. Найбільший вплив на рішення про повернення має емоційна прив’язаність і надія на поліпшення життя в Україні.
Однак об’єктивні причини, які стримують повернення, включають відчуття стабільності, безпеки, кращі умови життя, можливості для розвитку себе та своїх дітей, а також страх перед труднощами, які можуть виникнути після повернення. Незважаючи на втому та складнощі життя за межами рідної країни, більшість українців продовжують підтримувати зв’язок із родичами в Україні та слідкують за новинами з батьківщини.
