Президент Росії Володимир Путін ризикує виявити невдоволення з боку Дональда Трампа, і держави, що продовжують закупівлю російської нафти за низькими цінами, мають бути готовими до суворих торгових обмежень.
Американський сенатор Ліндсі Грем в ефірі Fox News зазначив, що Трамп виявив негативне ставлення до “ігор Кремля” і може вжити рішучі дії в найближчий час. “Путін, твоє время наближається. Дональд Трамп – це справжня сила у американській політиці та міжнародних питаннях, який не залишить без відповіді твої дії”, – підкреслив сенатор.
Грем також звернув увагу на намір адміністрації Трампа запровадити тарифи на товари з Китаю, Індії та Бразилії, якщо ці країни продовжать купувати російську нафту. “Китай, Індія та Бразилія, якщо ви будете продовжувати закупівлі дешевої російської нафти, ми обкладемо вас жорсткими митами і завдамо серйозної шкоди вашим економікам”, – заявив він.
У той же час в Україні підкреслюють позитивний ефект санкцій. Владислав Власюк, уповноважений президента у питаннях санкцій, в ефірі телеканалу “Ми – Україна” зазначив, що Росія може втратити від 15 до 30 мільярдів доларів доходу від експорту нафти до 2025 року через нові цінові обмеження.
За його словами, Кремль втрачає від 10 до 20 доларів з кожного бареля через зниження цін. Крім того, значна частина “тіньового флоту” Росії вже під санкціями, а легальні перевізники можуть відмовитися від транспортування російської нафти.
“Ефективність цінового обмеження матиме критичне значення. У найкращому випадку можливі втрати можуть скласти 30 мільярдів доларів, якщо обмеження буде реалізовано повністю, а в іншому випадку – близько 15-20 мільярдів”, – пояснив Власюк.
Він наголосив на тому, що хоча санкції завдають серйозних економічних втрат Кремлю, наразі цього тиску недостатньо для того, щоб змусити Росію припинити свою агресію проти України.
Раніше було зазначено, що світові ціни на нафту знижуються, що, у свою чергу, тягне за собою падіння вартості російської нафти марки Urals, яка нещодавно опустилася до рівня 50 доларів за барель. Незважаючи на це, Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу до західних країн. Ці надходження складають майже третину державного бюджету Росії, а понад 60% експорту країни – це вуглеводні.
