У північно-східному Казахстані розташоване озеро, яке є яскравим нагадуванням про ядерні випробування часів Холодної війни. Озеро Чаган, ближче до міста Семей (раніше Семипалатинськ), виглядає звичайним на поверхні, але його інша назва — Атомне озеро — свідчить про його значення.
Це водоймище утворилося внаслідок вибуху термоядерної бомби, випробуваної в 1965 році, коли в результаті вибуху утворився кратер глибиною 100 метрів і шириною 400 метрів. Цей вибух був лише одним із сотень тестів, проведених на цій території, яка служила головним ядерним полігоном СРСР.
Першу ядерну бомбу в Радянському Союзі підірвали 29 серпня 1949 року на Семипалатинському полігоні, що стало важливою віхою в гонці озброєнь між США та СРСР. Протягом наступних 40 років там проводилися 456 випробувань, 116 з яких відбулися на поверхні, а 340 — під землею.
Семипалатинськ був обраний для тестування через свою віддаленість та здатність ізолювати територію від населення. Проте, на околицях полігону існували села, а місто Семей, розташоване всього за 150 км, мало населення понад мільйон. Це означало, що місцеві жителі зазнавали впливу радіації через викиди, які відбувалися під час випробувань.
З часом мешканці почали відчувати наслідки впливу радіоактивних матеріалів, що виявилося через забруднені продукти харчування та забруднене повітря. Після 80-х років проведені дослідження виявили зв’язок між ядерними випробуваннями та зростанням випадків різних захворювань, включаючи рак та вроджені вади розвитку. Наприклад, радянські науковці у 1958 році відзначали, що 22% обстежених мали ознаки хронічної променевої хвороби.
Останнє ядерне випробування на цьому полігоні відбулося в 1989 році, і з розпадом СРСР полігон остаточно закрили. З того часу він став символом небезпек, пов’язаних із ядерними технологіями. Дослідження здоров’я мешканців цієї території продовжуються, оскільки вчені прагнуть зрозуміти довгострокові наслідки радіаційного впливу.
Нещодавно було повідомлено про масу радянського космічного апарата, який має впасти на Землю після тривалого перебування на орбіті. Цей модуль, запущений у 1972 році, стане ще одним свідченням спадщини колишнього СРСР. Також відзначено, що фізики в лабораторії створили модель чорної діри, що відкриває нові перспективи для дослідження космічних явищ.
