Фото: відкриті джерела
Після зміни керівництва Міністерства оборони в інформаційному просторі знову обговорюють можливе оновлення системи мобілізації. Однією з найбільш дискусійних стала концепція, яку представив колишній міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, підготовлений пакет реформ покликаний змінити не лише сам механізм призову, а й підхід держави до взаємодії з військовозобов’язаними.
Ініціатива передбачає комплексне оновлення правил мобілізації, перегляд роботи територіальних центрів комплектування та впровадження нових механізмів повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частини. Реалізація пропозицій можлива лише після внесення змін до чинного законодавства та ухвалення низки нових нормативних документів.
Про основні положення концепції ексміністр розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі волонтера Сергія Стерненка, про що також повідомило видання “Слово і Діло”.
Реформа має початися із причин недовіри до мобілізації
На думку Федорова, нинішня система не може бути ефективною, доки громадяни не матимуть чіткого розуміння власних прав та умов проходження служби. Саме тому першочерговим завданням він називає усунення факторів, через які люди уникають мобілізації.
Йдеться про створення зрозумілих правил ще до моменту призову. Людина повинна знати можливу тривалість служби, порядок проходження підготовки, строки вибору військової частини, доступні механізми юридичного захисту та гарантії безпеки. Автори концепції вважають, що лише після формування таких умов можна переходити до зміни всієї системи комплектування війська.
За словами ексміністра, запропонований пакет включає від десяти до п’ятнадцяти окремих законодавчих і організаційних проєктів, які мають працювати як єдиний комплекс.
Два напрями змін: від служби за контрактом до нового порядку призову
Частину запропонованих рішень команда Федорова почала реалізовувати ще під час його перебування на посаді. До цього блоку він відносить розвиток короткострокових контрактів, визначення конкретних строків проходження військової служби, перегляд рівня фінансового забезпечення, спрощення процедур переведення між підрозділами, а також створення механізмів повернення військових після самовільного залишення частини.
Наступним етапом мала стати масштабна модернізація самої мобілізаційної системи. Федоров зазначив, що після його відставки роботу над відповідними напрацюваннями продовжила заступниця міністра оборони Любов Галан, яка підтримує запропоновану концепцію та може представити її вже в оновленому форматі.
Окремий акцент зроблено на проблемі самовільного залишення військових частин. За оцінкою ексміністра, кількість військовослужбовців зі статусом СЗЧ уже перевищила 200 тисяч осіб. На його переконання, постійне поповнення війська не дає очікуваного результату, якщо значна кількість людей регулярно залишає службу.
Саме тому концепція передбачає створення умов, які стимулюватимуть добровільне повернення військових. Зокрема, Міністерство оборони вже розширило можливості для тих, хто бажає відновити службу після СЗЧ. Скористатися спрощеним порядком можуть військовослужбовці, щодо яких відповідний факт був зафіксований до 12 червня 2026 року. Подати рапорт можна до 20 вересня, самостійно визначивши підрозділ, майбутню посаду та командира.
Поетапна мобілізація замість масового розшуку
Ще одним напрямом реформування є зміна принципу мобілізації. Федоров вважає неефективною практику, за якої мільйони громадян одночасно перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку, що потребує значних адміністративних і фінансових ресурсів.
Натомість пропонується перейти до поетапного призову. У межах такого підходу визначатиметься конкретна категорія громадян, яка підлягатиме мобілізації у певний період. Для цих людей держава має забезпечити зрозумілий процес проходження навчання, можливість обрати військовий підрозділ та отримати всю необхідну інформацію. Решта військовозобов’язаних зможе продовжувати працювати та підтримувати економіку країни до початку наступного етапу.
Також концепція передбачає реформування роботи територіальних центрів комплектування. Серед запропонованих рішень — перегляд функцій ТЦК та можливе передання частини повноважень правоохоронним органам. Водночас сам автор визнає, що реалізацію такого кроку можуть ускладнювати кадровий дефіцит у поліції та недостатній рівень фінансування.
Позитивною зміною Федоров називає цифровізацію військових сервісів. За його оцінкою, близько 95% послуг, які раніше вимагали особистого звернення до ТЦК, уже переведені в електронний формат або доступні через центри надання адміністративних послуг. Це дозволяє громадянам дистанційно оновлювати облікові дані, оформлювати окремі документи та користуватися іншими адміністративними процедурами без необхідності особистого відвідування територіальних центрів комплектування.
