Вчені стверджують, що штопор спочатку використовувався не для відкриття спочатку винних пляшок, а мав зовсім інші цілі. Історія цього інструмента виявилася досить захопливою, адже спочатку він використовувався в мушкетах, а не для вилучення пробок з пляшок, що відкриває нові аспекти його значення в зберіганні вина.
Винахід корка справедливо визнається важливою подією в історії виноробства. А от роль штопора у розвитку технологій винозбереження не можна недооцінювати. Дані свідчать, що з часом штопор перейшов до використання у виноробстві, вирішивши проблему, яка тривалий час турбувала виноробів: окиснення вина.
Вино дуже чутливе до кисню — занадто велика кількість повітря може швидко призвести до його псування. Використання пробки для герметичного закриття пляшки суттєво збільшило термін зберігання напою та поліпшило його смакові якості. Пробки почали активно використовувати лише в XVII столітті, до цього часу винороби намагалися знайти інші методи для контролю доступу повітря до вина.
Стародавні винороби використовували водонепроникні речовини, такі як віск і смола, для герметизації керамічних судин, а також закривали їх тканиною. Деякі навіть доливали оливкову олію, щоб утворити бар’єр для повітря. Проте ці способи не завжди були ефективними і змінювали смак вина.
Корковий матеріал, що виглядає пористим і пружним, став ідеальним для виготовлення пробок. Він забезпечує щільне прилегання до стінок пляшки, пропускаючи лише маленьку частину повітря — порядку одного міліграма на рік. Хоча римляни перші оцінили потенціал коркових пробок, технологія скляного виробництва досягла потрібного рівня лише в епоху Відродження.
Поступово практиці герметичного закриття винних пляшок штопорами надавали більше уваги. З 1600-х років у європейських арміях і серед мисливців почали використовувати маленькі металеві спіралі, що служили для виймання застряглих заряджених куль з мушкетів. Інструмент, відомий під різними назвами, виявив свою універсальність і для винних пробок.
Перша письмова згадка про використання штопора в контексті вина датується 1681 роком, а до середини XVIII століття він став звичним атрибутом в європейській культурі. Паралельно розвивалися і самі штопори: у 1795 році англійський священник Семюел Хеншолл запатентував конструкцію з горизонтальним диском, що унеможливлював занадто глибоке вхождение штопора в пробку. У 1882 році німецький винахідник Карл Вінке створив перший складаний штопор, ставши ще одним кроком у його еволюції.
Ця цікава історія показує, як штопор, розпачу втечі з мушкетів, став важливим інструментом у світі вино, що найбільше підкреслює еволюційний зв’язок між культурою споживання напоїв та технологіями.
