Дослідження, проведене вченими, виявило, що Земля має можливість реагувати на величезні обсяги вуглекислого газу, які людство скидає в атмосферу. Згідно з отриманими даними, можливе настання нового льодовикового періоду вчасно.
Експерти стверджують, що Земля здатна коригувати дисбаланс вуглецю за допомогою природного “термостата”, який ефективно усуває велику кількість вуглецю, затоплюючи його під морським дном. Це може суттєво вплинути на запобігання затримки льодовикового періоду, якщо обидва виявлені процеси зможуть працювати спільно, наголошує професор геології Каліфорнійського університету в Ріверсайді, Енді Ріджвелл.
Хоча цей “термостат” може врегулювати викиди вуглецю, це не захистить сучасних людей від наслідків глобального потепління. Математик і фахівець із біогеохімічного моделювання з Бременського університету, Домінік Хюльзе, зазначає, що в найближчі 100 або навіть 1000 років ми не будемо захищені від глобального потепління.
Учені вже давно мають підозри, що Земля може самостійно регулювати клімат на геологічному рівні, завдяки процесу, відомому як зворотний зв’язок силікатного вивітрювання. Це відбувається, коли дощеві води захоплюють CO2 з атмосфери та взаємодіють із силікатними породами, призводячи до їх розчинення і подальшого потрапляння вуглецю в океан. У водах вуглець перетворюється на вапняк і зберігається там протягом мільйонів років.
Дослідження показали, що підвищення концентрації CO2 в атмосфері підвищує температуру Землі, що, в свою чергу, стимулює кругообіг води. Коли відбуваються зміни в кількості опадів, процеси вивітрювання посилюються, і більше вуглецю затримується на дні океану, що сприяє зниженню його рівня в атмосфері.
При цьому, якщо температура занадто низька і рівень CO2 падає, ці природні механізми можуть призвести до збільшення атмосферного CO2 через недостатнє його поглинання.
До того ж, зворотний зв’язок силікатного вивітрювання працює досить повільно, тому може знадобитися до мільйона років, щоб досягти бажаного балансу CO2.
В рамках свого дослідження, вчені виявили новий компонент “термостата”, пов’язаний із фосфорним циклом на Землі. Він включає в себе мінерали, такі як апатит, що під час вивітрювання вивільняє фосфор, який потрапляє в океани і сприяє зростанню фітопланктону. Цей процес також посилює поглинання CO2 з атмосфери.
Таким чином, нагрівання океану веде до прискореного вивільнення фосфору та подальшого зростання продуктивності фітопланктону, спроможного поглинати значні обсяги вуглецю. В результаті глобальна температура на Землі може знижуватися, хоча під час охолодження ситуація може відновитися повільніше.
Вчені підкреслюють, що фосфорний цикл може допомогти швидше досягти балансу, але це також може призвести до перепродовження природних циклів, зокрема до явища “Земля-сніжок”, коли планета покривається льодом. Однак, нині це малоймовірно.
Найімовірніше, існуючий механізм кліматичних змін може усунути затримку наступного льодовикового періоду, який згідно з попередніми оцінками, має розпочатися через 11 тисяч років.
