Сонячні панелі, розміщені на фермерських угіддях, відкривають нові можливості для одночасного виробництва електрики та сільськогосподарських культур. Цю технологію, відому як агрофотовольтаїка, активно впроваджують у різних регіонах світу.
Це новаторство може суттєво допомогти Україні, проте війна та економічні труднощі заважають швидкому розвитку технології. В одному з досліджень розглядається потенційний вплив агрофотовольтаїки на покращення енергетичної ситуації в країні.
Агрофотовольтаїка передбачає установку сонячних панелей прямо на поля, де вирощують різноманітні культури. Вперше таку практику застосували японські фермери у 2004 році, і з тих пір вона здобула популярність у багатьох країнах.
Сонячні панелі закріплюють на спеціальних конструкціях, що дозволяє вирощувати не тільки зернові, але й овочі, а також ягоди, при цьому забезпечуючи проходження аграрної техніки. Зазвичай використовуються культури, які адаптуються до умов тіні. Ці умови можуть навіть позитивно вплинути на деякі рослини. Наприклад, в Південній Кореї виявили, що броколі, вирощене під панелями, має яскравіший зелений колір і при цьому зберігає високу врожайність. У Франції, наприклад, під такими панелями вирощують виноград.
У країнах з холоднішим кліматом, таких як Данія, панелі зазвичай встановлюють на більшій відстані одна від одної, щоб рослини отримували більше сонячного світла і тепла.
Науковець з Університету Шеффілда в Великій Британії, Річард Рендл-Боггіс, у власному дослідженні зазначив, що у Кенії, де експериментували з агрофотовольтаїкою, врожай капусти зріс на 24%. Завдяки створенню специфічного мікроклімату під панелями, знижується температура ґрунту й вологість, що дозволяє зменшити обсяги поливу, особливо у посушливих районах.
Несумісність агрофотовольтаїки з усіма культурами залишається викликом; деяким рослинам потрібно більше світла. Також варто враховувати високі початкові інвестиції в обладнання та монтаж. Оскільки необхідно будувати повітряні лінії електропередач та використовувати значну кількість металу для опор, це робить агрофотовольтаїку дорожчою порівняно з традиційними сонячними електростанціями.
В Україні перші експерименти з агрофотовольтаїкою розпочалися у 2021 році. Проєкт “Тесла Агро” успішно поєднав вирощування лохини з виробництвом електроенергії.
Національна стратегія розвитку України до 2030 року визначила декарбонізацію як один з пріоритетних напрямків, а агрофотовольтаїка відноситься до “зелених” джерел енергії. Проте в Міністерстві енергетики вважають, що для розвитку цієї технології необхідні додаткові дослідження, аби краще визначити потенціал використання земельних ресурсів.
Юрій Юрченко, голова Департаменту агропромислового розвитку Волині, зазначає, що аграрії змушені шукати альтернативні джерела енергії через складну економічну ситуацію. З 2021 року у Волині побудували 25 сонячних електростанцій загальною потужністю близько 3,4 МВт, але панелі не встановлюються безпосередньо на полях.
Асоціація сонячної енергетики України повідомляє, що класична агрофотовольтаїка в Україні ще не є масовою через обмежену кількість зразків. Проте після завершення війни очікується, що більше аграріїв почнуть впроваджувати цю технологію, що буде стимулюватися зниженням цін на сонячні панелі і зростанням потреби в автономному енергозабезпеченні.
У 2024 році в Україні була заснована “Асоціація Агровольтаїки України”, що займається розвитком даного напряму. Вона запустила пілотний проєкт у Черкаській області на території приблизно 22 гектарів. Асоціація також організовує навчальні програми для підвищення кваліфікації фахівців в агрофотовольтаїці.
Крім того, проведені дослідження в США показали, що сонячні панелі позитивно впливають на трав’яні угіддя та сприяють росту рослин в посушливих умовах, а також, що комбінація сонячних електростанцій з пасовищами забезпечує покращену якість вовни у тварин.
