Незважаючи на 18 пакетів санкцій, Росія залишається основним постачальником слябів до ЄС у 2024 році
Теперішні дані свідчать, що навіть після впровадження 18 пакетів санкцій, 63% імпорту слябів до Європейського Союзу у 2024 році припаде на російську продукцію. Це викликало занепокоєння серед депутатів Європарламенту та представників сталеливарної галузі, які закликають Єврокомісію переглянути існуючі винятки для імпорту слябів з Росії.
ЄС продовжує залежати від імпорту напівфабрикатів з Росії, попри численні обмеження. Основними країнами-імпортерами залишаються Бельгія, Італія та Чехія. За умовами 12-го пакета санкцій, імпорт продукції продовжиться до вересня 2028 року.
Відомо, що найбільшу вигоду з цієї ситуації отримує компанія NLMK Europe, дочірня структура російського НЛМК, яка управляє кількома заводами в Бельгії, Данії, Франції та Італії.
Європейські металургійні компанії висловлюють стурбованість. Генеральний директор Salzgitter AG, Гуннар Греблер, підкреслює, що російські сляби масово переробляються в Європі та продаються за цінами, що значно нижчі за німецькі. Це створює нерівні конкуренційні умови. Подібні погляди висловили й інші промислові представники, зазначаючи, що ринок має достатню кількість альтернативних джерел.
У червні 2025 року група з 44 депутатів звернулась до керівництва Єврокомісії з вимогою повністю припинити імпорт російських металів. Подібні заклики звучали й від галузевих асоціацій, таких як EUROFER та WV Stahl.
Представник ArcelorMittal Europe, Денис Парейн, наголошує на небезпеці продовження імпорту російських слябів, вважаючи, що це може загрожувати виробництву в європейській промисловості.
Експерти вказують на те, що на тлі високих витрат на енергію та зростання імпорту з азійських країн, імпорт російських напівфабрикатів поглиблює кризу в сталеливарному секторі ЄС. Вони вважають, що ЄС терміново потребує визначитися з політикою стосовно імпорту слябів з Росії — або посиливши санкції, або запровадивши захисні тарифи.
